Статистична діагностика міжсекторальних зв’язків в економіках Німеччини, Польщі та Словаччини

Анотація

У статті здійснено статистичну діагностику структури міжсекторальних зв’язків у національних економіках різного масштабу на основі таблиць “витрати-випуск” ОЕСР із застосуванням методу Chenery – Watanabe. Актуальність дослідження зумовлена потребою в кількісних інструментах, здатних не лише класифікувати сектори за інтенсивністю прямих і зворотних зв’язків, а й виявляти структурні закономірності формування виробничих мереж у країнах із різною позицією у глобальних ланцюгах вартості. Методологічний інструментарій ґрунтується на обчисленні двох нормалізованих індексів – індексу зворотних зв’язків (BL) та індексу прямих зв’язків (FL), на основі співвідношення яких 45 секторів економіки класифіковано на чотири типи: ключові; з високими зворотними зв’язками; з високими прямими зв’язками; зі слабкими зв’язками. Емпіричну базу становлять дані матриць прямих витрат для економік Німеччини, Польщі та Словаччини, які функціонують у спільному регуляторному просторі та використовують гармонізовану статистичну методологію, але істотно різняться за масштабом, рівнем структурної диверсифікації та моделлю виробничої спеціалізації. За результатами порівняльної оцінки ідентифіковано п’ять структурних закономірностей: пряму залежність між рівнем розвитку економіки та кількістю ключових секторів, що зменшується від 12 у Німеччині до 9 у Польщі та 4 у Словаччині; структурну асиметрію малих відкритих економік із домінуванням зворотних зв’язків; стабільну частку горизонтальних постачальників в економіках середнього та великого масштабу; обернену залежність між масштабом і структурною диверсифікацією економіки та часткою секторів зі слабкими зв’язками; підвищену вразливість економік за умов високих прямих зв’язків енергетичного сектору при відносно низьких зворотних. Отримані результати можуть бути використані для структурної діагностики національних економік та обґрунтування пріоритетів економічної політики.