Порівняльна оцінка міжсекторальних зв’язків деревообробної промисловості України і окремих країн ЄС

Анотація

Деревообробна промисловість є важливим міжсекторальним сегментом та елементом ланцюгів окремих виробничих сфер. Продукція цього промислового виробництва є сировинною базою функціонування багатьох ланок переробної промисловості та інших видів економічної діяльності.

Метою статті є порівняльне оцінювання міжсекторальних зв’язків деревообробної промисловості України та ряду країн ЄС, а також підготовка відповідних аналітичних висновків. Основним завданням оцінки міжгалузевих зв’язків деревообробної промисловості є визначення відповідності та взаємовпливів попиту і пропозиції на деревообробну продукцію. Задля цього проведено порівняння структури споживання і витрат (проміжного споживання) деревообробної промисловості України, Польщі, Німеччини та інших країн ЄС. Інформаційною базою дослідження слугували таблиці “витрати-випуск”.

У результаті проведеного прикладного дослідження виявлено, що структура споживання деревообробної продукції виробничого призначення в Україні суттєво відрізняється порівняно малими частками будівництва і меблевої промисловості від аналогічної структури Польщі та Німеччини. Виявлені структурні розбіжності у міжсекторальних зв’язках деревообробної промисловості є однією з ключових причин того, що економіка України споживає деревообробної продукції майже у шість разів менше, аніж економіка Польщі та у понад 20 разів – аніж економіка Німеччини. А отже, забезпечення виробничими ресурсами меблевих виробництв і будівельного сектору національної економіки є наразі нереалізованою, але перспективною нішею для вітчизняної деревообробної промисловості.

За результатами аналізу структури і динаміки витратності деревообробної промисловості України з’ясовано, що рівень витратності вітчизняних деревообробних виробництв є найвищим серед країн ЄС. Значною мірою це пояснюється суттєвими відмінностями у структурах витрат (проміжного споживання) деревообробної промисловості України і країн ЄС. В останніх домінує частка продукції деревообробних виробництв, тоді як в Україні вона має тенденцію до зменшення. Також упродовж 2014–2017 років у структурі витрат вітчизняної деревообробної промисловості зросла частка продукції сільського і лісового господарства, натомість знизилася частка продукції та послуг торговельних мереж. Як наслідок, відбулося зменшення ступеня переробки деревинної сировини і погіршення технологічності виробництва. Звідси випливає необхідність трансформації структури випуску деревообробної промисловості у напрямі збільшення виробництва продукції для будівництва і меблевої промисловості, а також створення організаційно-економічних та інституційно-правових умов, які б сприяли зростанню попиту на зазначену продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках.