Смертність від зовнішніх причин: вплив пандемії та війни в Україні

Анотація

Надзвичайні події (пандемія COVID-19, а з 24.02.2022 р. – агресія РФ) негативно вплинули як на число передчасних смертей і рівень смертності загалом, так і на рівень й структуру смертності внаслідок зовнішніх причин (ЗП). Якщо зміни, детерміновані розповсюдженням COVID-19, за період 2019–2021 рр. із досить високою достовірністю можна встановити за даними офіційної статистики, то отримання статистичних даних щодо смертності в Україні, починаючи з 24.02.2022 р., суттєво утруднено. Точна кількість спричинених війною смертей (як військових, так і цивільного населення) наразі невідома. Навіть на територіях поза безпосередньою зоною бойових дій з об’єктивних причин не всі випадки смерті від зовнішніх причин достатньо чітко визначені та класифіковані. Існує низка чинників, що детермінують зростання ймовірності померти від ЗП під час війни як унаслідок ушкоджень, викликаних воєнними діями, так і з інших причин.

Мета роботи – оцінити зміни смертності внаслідок зовнішніх причин, зумовлені поширенням пандемії COVID-19, а пізніше – широкомасштабним вторгненням РФ в Україну; ідентифікувати й оцінити чинники ризику, які на ці зміни впливають, а також в умовах відсутності актуальних статистичних даних сформулювати гіпотези щодо ймовірних зрушень смертності за окремими причинами класу XX “Зовнішні причини захворюваності та смертності” за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем, пов’язаних зі здоров’ям, десятого перегляду (МКХ-10).

Оцінку довоєнної ситуації та зрушень за час пандемії COVID-19 здійснено на основі даних Державної служби статистики України щодо розподілу померлих за причинами смерті за статтю та віком у 2019–2021 рр.; становища під час війни – з використанням окремих даних державної відомчої статистики та даних міжнародних агенцій за 2022 рік.

У 2021 р. в Україні до класу XХ потрапила менша частка смертей (3,20% проти 4,25% у 2019 р.). При цьому в країні не спостерігалося зниження смертності внаслідок ЗП порівняно з 2019 роком, стандартизований за євростандартом показник практично не змінився.

Чинниками, що зумовлюють процес потенційного збільшення смертності від ЗП в Україні, є насамперед такі: війна і масштабні ушкодження внаслідок воєнних дій (військових і цивільного населення) упродовж активного періоду війни та їх наслідки й ураження вибухонебезпечними пристроями після його припинення; перебування більшості населення у стані гострого та хронічного стресу і розповсюдження посттравматичних розладів, що детермінує поширення ризикованої поведінки і скоєння суїциду; руйнація транспортної інфраструктури та зниження контролю за безпекою руху, особливо в періоди відключення електроенергії; зростання ймовірності неумисних отруєнь (хімічними речовинами, чадним газом, отруйними рослинами та грибами, алкоголем) та термічних уражень і перехолоджень/обморожень.

Спрогнозовано зростання смертності внаслідок ЗП (насамперед від ушкоджень, викликаних воєнними діями, самогубств, ушкоджень з невизначеним наміром, дорожньо-транспортних пригод, отруєнь) за підсумками 2022–2023 рр., а також у період до закінчення війни й найближчий час після цього, з поглибленням розриву між рівнями смертності чоловіків і жінок. Додатковим чинником, що підвищує ймовірність померти від несмертельних травм та ушкоджень або зовнішніх причин, яким можна було б запобігти, є зменшення доступу до медичної допомоги з об’єктивних та/або суб’єктивних причин і перевантаження системи охорони здоров’я.