Огляд національного досвіду вимірювання гендерної нерівності в Україні, 2009–2021 рр. Частина I. Урядові практики гендерних вимірювань

Анотація

Огляд представляє наявні в країні практики гендерного вимірювання, починаючи з 2009 року, і визначає прогалини в інструментах, методах та індикаторах, які використовуються для вимірювання гендерної нерівності в Україні. Через різницю в мандаті, можливостях та відповідальності уряду й неурядових організацій перша частина огляду представляє урядові практики вимірювань гендерної нерівності, друга – відповідні неурядові донорські та громадські ініціативи.

Визначено, що урядові гендерні вимірювання в Україні мали два активні періоди: 2009–2011 рр. та 2019–2021 рр. У першому з них розпочато практику підготовки гендерних портретів областей, що поширилася та стала масовою, й підготовано базове дослідження з питань можливостей національної системи гендерної статистики України, її напрямів і показників. У другому проведено роботи зі стандартизації показників для гендерних профілів 24 областей України та міста Києва, та з відбору дезагрегованих за статтю індикаторів Держстату для моніторингу гендерної рівності.

Встановлено, що найтривалішою й панівною національною практикою гендерних вимірювань є гендерне портретування, здійснене для понад 2/3 областей України та надалі розповсюджене на міста та місцеві громади. Водночас урядові практики з гендерного профілювання та підготовки звітів за наборами розширених показників поширення не набули. Також встановлено, що переважним типом національного інструмента стало зібрання показників кількістю близько 30, згрупованих у 4–6 тематичних напрямів, зазвичай визначених доступними даними Держстату, доступне для застосування за відсутності фахових гендерних аналітиків на місцях. Спроби розробити й застосувати більш деталізовані інструменти гендерного вимірювання не були успішними. За рівнями гендерного вимірювання перевага надавалася загальнонаціональному та місцевому. Прецедентів галузевого гендерного вимірювання та спроб розроблення галузевої гендерної статистики не зафіксовано. Зроблено висновок, що ця прогалина має бути усунута. Також вказано на недостатню координацію практик вимірювання на загальнонаціональному та на місцевому рівнях навіть у разі, коли ці вимірювання здійснював один і той самий відповідальний державний орган.

Визначено, що всі вимірювання, за винятком зведених у статистичному збірнику “Жінки і чоловіки в Україні”, мали іррегулярний характер. Решта замірів за одним і тим самим переліком показників здійснювались однократно або не здійснювалися жодного разу.

Огляд підготовано в межах проєкту “Жіноча правозахисна моніторингова ініціатива”, виконаного у 2019–2021 роках Київським інститутом гендерних досліджень за підтримки посольства Швейцарії в Україні. Цілі проєкту – започаткувати систематичне відстеження ситуації щодо дотримання прав жінок в Україні та закласти підвалини національного моніторингу гендерної рівності.