Статистична оцінка поінформованості населення працездатного віку щодо шкідливого вживання алкоголю як фактора ризику серцево-судинних захворювань
DOI:
https://doi.org/10.31767/su.1(84)2019.01.08Ключові слова:
шкідливе вживання алкоголю, фактор ризику, населення працездатного віку, серцево-судинні захворювання, соціологічне дослідження.Анотація
Стаття присвячена аналізу результатів соціологічного дослідження обізнаності населення працездатного віку щодо шкідливого вживання алкоголю як фактора ризику серцево-судинних захворювань. Мета – виявити й охарактеризувати поінформованість мешканців Дніпропетровської області щодо шкідливого вживання алкоголю, особисті установки і практики споживання населенням спиртного, можливості мінімізації його дії для профілактики та лікування серцево-судинних захворювань, а також конкретну активність з корекції цього фактора ризику.
Використано метод особистих формалізованих інтерв’ю. Опитування серед репрезентативної вибірки населення у працездатному віці (N2000) здійснено за спеціально розробленими методологією якісного і кількісного етапів дослідження та інструментарієм збирання даних. Дослідження проводилось у 2017 році на замовлення Дніпропетровської обласної державної адміністрації за фінансової підтримки Світового банку.
Виявлено розрив між практично загальною обізнаністю опитаних (95,1%) зі шкідливим впливом надмірного вживання алкоголю на наявне серцево-судинне захворювання чи на його можливе виникнення у майбутньому та реальною практикою вживання (більшість респондентів повідомили, що вживають алкоголь (57,6%) зараз або вживали раніше (15,0%).
Показано, що чоловіки переважали у групі тих, хто вживав спиртне майже щоденно або кілька разів на тиждень (33,3% тих, хто вживав алкоголь, проти 9,5% серед жінок). Найбільш розповсюджена (51,1%) серед респондентів кількість спиртного за один прийом не перевищувала трьох стандартних доз (standard drink).
Основними причинами, які спонукають вживати алкоголь, виявилися: небажання “випадати” з колективу (понад 75% опитаних); національні традиції (40%); спосіб зняття стресу (25%).
Доведено доцільність дослідження змін ситуації щодо поширеності надмірного вживання алкоголю, звичних практик його вживання, активності з мінімізації шкідливого впливу з погляду профілактики та лікування серцево-судинних захворювань зокрема та дотримання здорового способу життя в цілому через певний інтервал часу за аналогічною методологією для оцінки ефективності заходів з підвищення санітарної грамотності населення, зростання мотивації до змін поведінки на користь здоров’я, побудови комплексних показників в рамках Європейського плану дій зі зменшення шкідливого вживання алкоголю на 2012–2020 роки.
Завантаження
Посилання
Poznyak, V., & Rekve, D. (Eds.). (2018). Global status report on alcohol and health 2018. WHO. Retrieved from https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/274603/9789241565639-eng.pdf?ua=1&ua=1
Smyth, A., Teo, K. K., Rangarajan, S., O’DonnelL, M., Zhang, X., Rana, P. et al. (November 2015). Alcohol consumption and cardiovascular disease, cancer, injury, admission to hospital, and mortality: a prospective cohort study. The Lancet, Vol. 386, Is. 10007, 1945–1954. doi: 10.1016/S0140-6736(15)00235-4
Anderson, P., Møller, L., & Galea, G. (Eds.). Alcohol in the European Union: Consumption, harm and policy approaches (2012). WHO Regional Office for Europe. Retrieved October 17, 2018 from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/160680/e96457.pdf?ua=1
Harmful use of alcohol. (2009). NMH Fact Sheet. www.who.int. Retrieved October 17, 2018 from https://www.who.int/nmh/publications/fact_sheet_alcohol_en.pdf
Shield, K. D, Rylett, M., & Rehm, J. (2016). Public health successes and missed opportunities. Trends in alcohol consumption and attributable mortality in the WHO European Region, 1990–2014. WHO Regional Office for Europe. Retrieved October 17, 2018 from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0018/319122/Public-health-successes-and-missed-opportunities-alcohol-mortality-19902014.pdf?ua=1
Ashgabat Declaration on the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases in the Context of Health 2020. (2014). EUR/RC64/11+EUR/RC64/Conf.Doc./6. www.euro.who.int. Retrieved October 17, 2018 from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/253506/64wd11_AshgabatDeclarationCovered_140455.pdf?ua=1
WHO STEPS Instrument (Core and Expanded. The WHO STEPwise approach to noncommunicable disease risk factor surveillance (STEPS). (n.d.). www.who.int. Retrieved October 17, 2018 from https://www.who.int/ncds/surveillance/steps/instrument/en/
European action plan to reduce the harmful use of alcohol 2012−2020. (2012). www.euro.who.int. Retrieved October 17, 2018 from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/178163/E96726.pdf?ua=1
Policy in action. A tool for measuring alcohol policy implementation WHO. Copenhagen: Regional Office for Europe, 2017. 62 p.
Shield, K. D, Rylett, M., Gmel, G., Gmel, G., Kehoe-Chan, T. A. K., & Rehm, J. (2013). Global alcohol exposure estimates by country, territory and region for 2005 – a contribution to the comparative risk assessment for the 2010 Global Burden of Disease Study. Addiction, Vol. 108, 5, 912–922. Retrieved October 17, 2018 from http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/add.12112/abstract
Poznyak, V., & Rekve, D. (Eds.). (2014). Global status report on alcohol and health 2014. WHO. Retrieved October 17, 2018 from http://www.who.int/substance_abuse/publications/global_alcohol_report/msb_gsr_2014_1.pdf?ua=1
Prevalence of noncommunicable disease risk factors in Republic of Belarus. STEPS 2016. (2017). www.euro.who.int. Retrieved from http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0007/386008/steps-belarus-eng.pdf?ua=1
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
