Соціально-економічні детермінанти формування здорового населення країн ЄС та України: кластерний підхід

Анотація

У статті схарактеризовано термін “здорове населення” та показники, що його визначають. Обґрунтовано застосування кластерного та дискримінантного аналізу для проведення статистичних досліджень класифікації країн за соціально-економічним, демографічним розвитком тощо. Описані основні алгоритми реалізації кластерного аналізу. Зазначено, що за різними статистичними оцінками та індексами розвитку здорового суспільства топ-лідерство очолюють США, Велика Британія, Нідерланди, Італія, Іспанія, Швейцарія тощо. Авторами обрано шість соціально-економічних та демографічних показників (коефіцієнт смертності, коефіцієнт дитячої смертності, коефіцієнт народжуваності, очікувана тривалість життя при народженні, витрати на охорону здоров’я на одну особу населення та ВВП на одну особу населення), які найбільш чітко описують демографічний стан в країні та її соціально-економічний розвиток. За результатами проведеного кластерного аналізу стану та розвитку здорового населення країн ЄС авторами визначено чотири кластери у 2020 році та п’ять кластерів – у 2023 році. Так, до окремого кластера віднесено дві країни (Люксембург та Ірландія), котрі мають найвищий рівень розвитку економіки та медицини. Також у спільний кластер об’єднано країни, що мають досить високу позитивну тенденцію розвитку здорового суспільства: Бельгія, Данія, Німеччина, Нідерланди, Австрія, Фінляндія, Швеція. До третього кластера у 2020 році увійшли країни з середнім рівнем розвитку: Чехія, Естонія, Іспанія, Литва, Португалія, Словенія. Певні видозміни в соціально-економічній та демографічній сферах окремих країн ЄС призвели до перерозподілу. Так, у 2023 р. до окремого другого кластера віднесено Францію, Італію, Кіпр та Мальту. До четвертого кластера у 2020 р. та, відповідно, до п’ятого кластера у 2023 році увійшли країни Центральної та Південно-Східної Європи з найнижчими соціально-економічними та демографічними показниками. За результатами дискримінантного аналізу Україну приєднано до четвертого кластера. Низький рівень народжуваності (7‰), високі показники смертності (15 осіб на 1000 осіб населення та 7 померлих дітей до року на 1000 живонароджених), мала очікувана тривалість життя при народженні (73 роки) порівняно з розвиненими країнами Європи (понад 82 роки) свідчать про затяжну депопуляцію в Україні. Низьким є рівень економічного розвитку. Так, у 2020 році ВВП у розрахунку на одну особу становив 3,3 тис. євро та 4,4 тис. євро у 2023 році, тоді як у сусідній Польщі цей показник становив 14,2 тис. євро та 20,5 тис. євро відповідно. Відрахування на охорону здоров’я в Україні теж надзвичайно низькі: 90 євро на одну особу у 2020 році та 120 євро – у 2023 р. У країнах ЄС ця сума коливається в межах 1–7 тис. євро на одну особу. Авторками зазначено, що після 2022 року офіційна статистика населення України відсутня, тому демографічні показники для аналізу слід використовувати з обережністю.