Гібридна стратегія інноваційного розвитку необанку

Анотація

Стаття присвячена розробці гібридної стратегії інноваційного розвитку українського необанку Монобанк через інтеграцію криптовалютних сервісів в умовах розгляду законопроєкту про легалізацію криптовалют у Верховній Раді України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю диверсифікації джерел доходів необанків з огляду на насичення базового ринку та регуляторні зміни у сфері цифрових активів. Обґрунтовано класифікацію Монобанку як необанку за критеріями Європейського банківського органу: повністю цифрова модель без фізичних відділень; клієнтоцентрична бізнес-модель; власна технологічна платформа; методологія швидкої розробки продуктів. Проведено SWOT-аналіз конкурентної позиції банку, який виявив дисбаланс між можливостями та загрозами в умовах воєнного стану, кіберризиків і регуляторної невизначеності. Виконано порівняльний аналіз криптостратегій міжнародних необанків Revolut та Nubank, який підтвердив переваги ролі посередника над створенням власного токену. Успіх Revolut базується на поетапній інтеграції та отриманні регуляторних ліцензій, тоді як провал власного токену Nubank демонструє ризики поспішних рішень без чіткої регуляторної стратегії. Розроблено концепцію Monobank Crypto Hub з трифазним упровадженням, де перший етап зосереджується на базовому функціоналі з обов’язковими лімітами операцій та освітнім модулем для мінімізації репутаційних ризиків, другий етап передбачає розширення функціональності через стейкінг і преміум-підписку, третій етап охоплює повну екосистему з криптодепозитами й інтеграціями з децентралізованими фінансовими протоколами. Фінансове моделювання демонструє поступове досягнення беззбитковості з акцентом на управлінні операційними та репутаційними ризиками. Практична цінність дослідження полягає у формуванні конкретної дорожньої карти криптоінтеграції для українських фінтех-компаній. Запропонований підхід ураховує специфіку функціонування фінансового сектору України в умовах воєнного стану та підвищеної макроекономічної волатильності. Отримані результати можуть бути використані як аналітична основа для формування стратегій цифрової трансформації банківських установ у період післявоєнного відновлення економіки.