Глобальна економіка здорового способу життя: статистичне вимірювання та моделювання розвитку

Анотація

Посилення ролі чинників здоров’я та якості життя у формуванні сучасних моделей соціально-економічного розвитку, трансформація споживчої поведінки сприяють зростанню масштабів економіки здорового способу життя (wellness economy). Вона формується як окремий сегмент глобальної економічної системи й охоплює широкий спектр видів діяльності, спрямованих на підтримку фізичного, психічного та соціального благополуччя населення, що зумовлює актуальність її дослідження. Метою статті є комплексне оцінювання глобальних тенденцій розвитку wellness economy, аналіз її галузевої та регіональної структур, а також виявлення міжкраїнних відмінностей та ключових соціально-економічних чинників для визначення особливостей цього сектору світової економіки. Інформаційною базою дослідження є аналітичні матеріали та статистичні дані Global Wellness Institute, зокрема звіти Global Wellness Economy Monitor за період 2019–2024 років, що дозволило простежити динаміку глобального ринку та зміни його структурних параметрів. У роботі поєднано методи економіко-статистичного аналізу. Результати дослідження свідчать, що економіка здорового способу життя демонструє стійку тенденцію до розширення та поступово посилює свою роль у світовому господарстві. Встановлено, що внутрішня організація цього сегмента характеризується значною диверсифікацією та охоплює широкий спектр взаємопов’язаних ринків, серед яких провідні позиції займають індустрія особистого догляду та краси, сектор здорового харчування і фізичної активності. Водночас найвищу динаміку розвитку демонструють сфери, пов’язані з ментальним благополуччям та створенням wellness-нерухомості, що свідчить про формування нових ціннісних пріоритетів споживання. Просторовий аналіз підтвердив значну концентрацію глобального ринку у межах трьох провідних макрорегіонів: Північної Америки, Європи та Азійсько-Тихоокеанського регіону, які формують переважну частину світових витрат у сфері оздоровлення та визначаються специфікою характеристик. Кластерний аналіз дав змогу виокремити групи країн із різними моделями розвитку wellness economy, а регресійне моделювання – ідентифікувати статистично значущі соціально-економічні чинники, пов’язані з масштабами її розвитку. Здійснено типологізацію країн у розподілі на три кластери: туристично-спеціалізовані wellness-економіки, економіки з органічно інтегрованим wellness-сектором та економіки з помірним wellness-споживанням.. Збереження їхнього складу між 2019 і 2023 роками засвідчує резистентність wellness economy до пандемічного шоку та підтверджує структурний, а не кон’юнктурний характер міжкраїнної диференціації. Проведене дослідження дозволило на макроекономічному рівні інтерпретувати послуги wellness economy як високоцінні блага (блага вищого порядку), попит на які зростає швидше, ніж добробут населення. Обґрунтовано, що підвищення чутливості витрат на wellness до доходів є індикатором зростання пріоритетності інвестицій у капітал здоров’я в постпандемічній моделі споживання. Отримані результати можуть слугувати аналітичною основою для подальших порівняльних досліджень трансформації wellness economy у глобальному вимірі, а також для оцінювання ролі цього сегмента у забезпеченні сталого розвитку, орієнтованого на підвищення якості життя та людського благополуччя. Наукова значущість роботи полягає у формалізації та кількісному підтвердженні взаємозв’язків між темпами економічного зростання та капіталізацією індустрії здоров’я, що створює передумови для прогнозування перспектив розвитку wellness-ринку та обґрунтування управлінських рішень у сфері соціальної політики й охорони здоров’я на національному та міжнародному рівнях.