Трансформація людського капіталу в Україні: демографічний та освітній виміри

Анотація

Людський капітал, що акумулює знання, навички, здоров’я та потенціал населення, є критично важливим активом для стійкості економіки та післявоєнного відновлення України. В умовах повномасштабної агресії ключовим завданням є адекватна оцінка його поточного стану та трансформацій. З огляду на це, мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу змін людського капіталу крізь призму соціально-демографічних та освітніх характеристик домогосподарств. У статті представлено результати аналізу за двома ключовими вимірами трансформації людського капіталу – демографічним (кількісний, віковий та гендерний склад домогосподарств з огляду на міграційні зсуви) та освітнім (галузева сегрегація та бар’єри для раннього розвитку людського капіталу); також, опосередковано, розглянуто економічний вимір (а саме, активність домогосподарств та соціальну відповідальність його членів). Дослідження також акцентує увагу на територіальній диференціації характеристик цих вимірів між міськими та сільськими поселеннями. Інформаційною базою дослідження слугують дані загальнодержавного вибіркового обстеження соціально-економічного стану домогосподарств, проведеного у грудні 2023 р. – лютому 2024 р., та дані державного вибіркового обстеження умов життя домогосподарств, проведеного у 2021 році та на початку 2022 року. Зазначені обстеження мають гармонізовану методологічну основу, що дозволяє адекватно оцінювати масштаби структурних трансформацій. Результати дослідження ілюструють суттєві демографічні втрати та структурні зміни. Зафіксовано скорочення загальної кількості приватних домогосподарств з 14,5 млн до 13,6 млн та зменшення їхнього середнього розміру з 2,6 особи до 2,3 особи. Найбільш драматичною зміною є падіння на 10,9 в. п. частки домогосподарств із дітьми до 18 років (з 37,8% до 26,9%), що є прямим наслідком зовнішньої міграції. Аналіз фіксує посилення гендерної асиметрії у соціальній відповідальності: жінки очолюють близько 66% домогосподарств. Економічний аналіз вказує на високу вразливість людського капіталу, оскільки серед домогосподарств, які мають працюючих осіб, 56,9% залежать лише від одного годувальника, що створює критичні соціальні та фінансові ризики. В освітньому вимірі підтверджено наявність значного якісного потенціалу людського капіталу, оскільки мають або здобувають вищу освіту 36,3% населення. Проте виявлено його територіальну поляризацію та професійну сегрегацію: висококваліфікований людський капітал (STEM, економіка) концентрується у містах, що посилює їхню роль як рушіїв відновлення. Ключовою перешкодою для раннього розвитку людського капіталу є фактор безпеки: 17,2% батьків відмовляються від дошкільної освіти з міркування, що безпечніше вдома, а також через інфраструктурні обмеження у сільській місцевості. За такої ситуації батьки змушені займатися цілодобовим доглядом за дітьми, що знижує пропозицію праці домогосподарствами. Результати дослідження є емпіричною базою для розробки цільової мікроорієнтованої політики подолання негативних трансформацій людського капіталу. Серед ключових інституційних механізмів запропоновано стимулювання участі жінок у STEM-галузях, програми реінтеграції мігрантів, зниження територіальних диспропорцій та пріоритетні інвестиції у безпечну освітню інфраструктуру для підтримки раннього розвитку людського капіталу.