Оплата праці аудитора та проблеми запобігання демпінгу на ринку аудиту в Україні

Анотація

Останнім часом вітчизняне Міністерство фінансів активізувалося в намаганні вкотре змінити законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні. Було запропоновано багато змін до чинного з 2016 р. Закону України про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність. Не коментуючи доцільність, а тим паче – обґрунтованість таких змін, не можна залишити поза увагою окремі пропозиції керівника Інспекції з забезпечення якості аудиту Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю щодо формалізації системи оплати праці аудиторів та боротьби з ціновим демпінгом на ринку аудиторських послуг. У статті розглядається можливість структуризації та певної формалізації системи оплати праці аудиторів. Запропоновано упровадження типової штатної структури аудиторської фірми, а також прозору схему формування доходів аудитора, яка повинна, на їхню думку, складатися з базової заробітної плати та системи надбавок і премій. Рекомендується зменшення кількості премій та розширення надбавок до основної заробітної плати аудитора, пов’язаних із фаховою або другою фаховою (чи спорідненою) вищою освітою, знанням іноземної мови, стажем роботи в аудиті. Основну зарплату пропонується диференціювати через певні коефіцієнти відповідно до посади у штатному розкладі. Відкритість даних про оплату праці рекомендується забезпечувати через щорічне оприлюднення матриці зарплат аудиторської фірми, де одним із елементів є вартість людино-години роботи певної категорії аудиторів. Автори визнають наявність і аналізують причини такого явища на ринку аудиторських послуг в Україні, як ціновий демпінг. У його основі лежать як позиція замовників, так і економічна ситуація на ринку аудиторських послуг. Автори вважають, що вирішення цієї проблеми неможливе без регуляторного втручання держави. Рекомендовано два прості варіанти запобігання демпінгу, обов’язковою передумовою яких є збирання даних про середню вартість того чи іншого виду аудиторських послуг у цілому по країні та в розрізі регіонів і галузей підприємницької діяльності. Такий досвід на початку 2000-х років вже мала Аудиторська палата України.