Статистичний аналіз зміни структури зареєстрованого безробіття в Україні

Анотація

У статті досліджено зміни структурних характеристик зареєстрованого безробіття в Україні у 2021–2024 роках, що дозволяє проаналізувати короткострокові тенденції в умовах введення воєнного стану та загострення соціально-економічної нестабільності з 2022 року. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки змін на ринку праці в період глибоких трансформацій, спричинених повномасштабною збройною агресією, міграційними процесами, релокацією підприємств і зміною структури зайнятості населення. Метою статті є здійснення статистичного аналізу динаміки зареєстрованого безробіття, а також виявлення основних тенденцій і факторів, що впливають на його зміну в досліджуваний період. Методологічну основу дослідження становили загальнонаукові та спеціальні статистичні методи, зокрема аналіз абсолютних і відносних показників, методи динамічних рядів, структурний і порівняльний аналізи. Інформаційною базою слугували офіційні дані державних органів щодо чисельності зареєстрованих безробітних та демографічних показників. У результаті проведеного аналізу встановлено стійку тенденцію до скорочення чисельності зареєстрованих безробітних у 2021–2024 роках із найбільш інтенсивним зниженням у 2021–2023 роках. Виявлено суттєві структурні зрушення у складі безробітного населення за статтю, віком, рівнем освіти та причинами втрати роботи, зокрема зростання часток жінок і осіб середнього віку серед зареєстрованих безробітних. Обґрунтовано, що зменшення офіційних показників безробіття не відображає реального масштабу проблеми та значною мірою зумовлене адміністративними, міграційними та інституційними чинниками. Зроблено висновок про необхідність комплексного підходу до оцінки безробіття з урахуванням прихованих форм незайнятості та підвищення ефективності державної політики зайнятості в умовах післявоєнного відновлення економіки. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання його результатів органами державної влади та місцевого самоврядування під час розроблення програм активної політики зайнятості, прогнозування потреб ринку праці й обґрунтування стратегічних рішень у сфері соціально-економічного розвитку України.