Звітність зі сталого розвитку: сучасний стан та перспективи впровадження

Анотація

Стаття присвячена характеристиці сучасного стану та визначенню особливостей упровадження звітності зі сталого розвитку суб’єктами господарювання України. Питання соціальної відповідальності бізнесу, розкриття інформації щодо соціальних інвестицій у звітності зі сталого розвитку стають усе більш насущними для України, що зумовило актуальність проведеного дослідження. З огляду на сучасні реалії та існуючі соціально-економічні виклики загострюються проблемні питання організації, розроблення методики впровадження, формування та подання звітності зі сталого розвитку вітчизняними підприємствами. Ґрунтовного дослідження потребують, зокрема, питання систематизації нормативно-правового регулювання.

У роботі автори застосовували загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які базувалися на системному підході до проведення дослідження з використанням методів аналізу та синтезу, індукції та дедукції, експертних оцінок та вибіркових спостережень, абстрагування й узагальнення тощо. Доведено, що соціальний та екологічний облік слід розглядати не як окремі види обліку, а як пов’язані компоненти, що сприяють розширенню меж обліку сталого розвитку. Розглянуто концепцію сталого розвитку, що виникла внаслідок об’єднання соціального, економічного та екологічного векторів розвитку. Окреслено парадигму соціальної відповідальності бізнесу як систему етичних поглядів, спрямованих на дотримання принципів соціальної справедливості. Акцентовано, що соціально відповідальна діяльність бізнесу, його ефективність і забезпечення ним потреб населення набувають усе більшого значення для забезпеченні сталого розвитку.

Обґрунтовано, що запровадження звітності зі сталого розвитку українськими підприємствами забезпечить підвищення прозорості показників економічної діяльності та полегшить доступ до інформації щодо бізнес-середовища, в якому працюють суб’єкти господарювання. Це сприятиме покращенню механізму управління, зменшенню негативного впливу на довкілля та створенню прозоріших умов для інвестування. Зроблено висновок про важливість активізації ролі держави для розширення соціальної діяльності бізнесу. Зокрема, вказано на необхідність розроблення державних моделей соціального проєктування із залученням суб’єктів господарювання, що дозволить перейти від ситуативного реагування до довгострокового планування соціальних перетворень.