Вплив цифрового розриву на економічний розвиток регіонів України в умовах війни

Анотація

У статті з використанням методу головних компонент та моделі Кобба-Дугласа досліджено вплив цифрового розриву на економічний розвиток регіонів України в умовах воєнного стану. Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання нерівномірного доступу населення до сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що стає критично важливим чинником соціально-економічної стійкості регіонів в умовах кризових викликів. Метою дослідження є оцінка взаємозв’язку між розвитком цифрової інфраструктури, людським капіталом та рівнем валового регіонального продукту за регіонами України.

Сформовано набір показників, що характеризують як економічний розвиток, так і стан цифрової сфери в регіонах. Зокрема, до вибірки увійшли обсяг інвестицій у телекомунікації, кількість працівників телекомунікаційної галузі, кількість наукових працівників, кількість студентів університетів, кількість населених пунктів із доступом до фіксованого інтернету, кількість домогосподарств із доступом до фіксованого інтернету на 100 домогосподарств. Для зменшення вимірності даних та виявлення основних напрямів змін застосовано метод головних компонент. З допомогою скріп-діаграми встановлено, що перші дві головні компоненти пояснюють 82,9% загальної дисперсії, що дозволяє зосередитися саме на них для подальшого аналізу. Перша компонента описує переважно рівень інвестицій та кадровий потенціал телекомунікаційної галузі, а друга – доступність цифрових послуг для населення.

На основі отриманих головних компонент побудовано модель Кобба-Дугласа, яка дозволила оцінити залежність між цифровими чинниками та рівнем валового регіонального продукту. Результати моделювання засвідчили наявність істотного позитивного впливу факторів, пов’язаних з інвестиціями в цифрову інфраструктуру та людський капітал, на економічний розвиток регіонів. Зокрема, модель на основі перших двох головних компонент показала високий рівень пояснювальної здатності (R² = 0,754).

Отримані результати свідчать, що регіони з вищим рівнем цифрового забезпечення та кадрового потенціалу телекомунікаційної галузі демонструють кращі економічні показники навіть в умовах воєнного стану. Це підтверджує важливість розвитку цифрової інфраструктури та підтримки людського капіталу як ключових факторів забезпечення економічної стійкості регіонів. Наприкінці роботи запропоновано рекомендації для органів державного управління щодо формування регіональної цифрової політики з урахуванням виявлених закономірностей.