Вплив польсько-українського прикордоння на добробут місцевих громад

Анотація

У статті обговорюються окремі результати порівняльного дослідження, спрямованого на розуміння зв’язку між розташуванням (зокрема в межах прикордоння, що розуміється як територія в радіусі 50 км від польсько-українського кордону з обох боків) та розвитком громад, з одного боку, та його впливу на добробут мешканців районів, домогосподарств та окремих осіб, з іншого. Як підкреслюється в загальній гіпотезі, що лежить в основі цього дослідження, важливість розміщення в таких районах як для громад, так і для окремих осіб є результатом транскордонної економічної діяльності, яка була досить інтенсивною до лютого 2022 року. Вирішення питання про роль місця та простору у формуванні якості життя та добробуту – включаючи можливу концентрацію територіальних одиниць (ґмін, районів) однакового рівня розвитку або “ефект сусідства” (або кластеризацію) серед окремих осіб/домогосподарств – необхідно розширити шляхом аналізу міжрівневої взаємодії між відповідними показниками розвитку та добробуту громади й окремої людини. Для цього використовуються дані з двох типів джерел: 1) місцевий банк даних (Польща) та районна база даних (Україна), щоб охарактеризувати рівень (недо)розвиненості та місцевої депривації; 2) дані опитувань домогосподарств, що проводилися паралельно в окремих ґмінах Підкарпаття та Львова. У висновках підтверджено очікування, що прикордонні житлові райони / прикордоння справляють значний вплив на відповідні заходи окремої людини та громади, а також на взаємодію між ними (ідеться, наприклад, про у середньому вищий добробут у менш знедолених / краще розвинених громадах). Проте для цілей політики висновки слід робити із певною обережністю, зважаючи на недостатній масштаб цього дослідження (його нерепрезентативність). Але методологічна перевага вищезазначеного підходу із залученням просторових аспектів свідчить про необхідність його подальшого опрацювання в порівняльній перспективі.