Оцінка впливу якості освіти на економічне зростання у країнах ОЕСР та ЦСЄ
DOI:
https://doi.org/10.31767/su.4(95)2021.04.09Ключові слова:
якість освіти, економічне зростання, сукупна факторна продуктивність, світовий технологічний стандарт, видатки на освітуАнотація
Як свідчить ретроспективний аналіз даних щодо рівня доходів на одну особу населення, становлення освіченого суспільства сформувало передумову для підвищення продуктивності праці та економічного зростання. Згідно з теорією Ґелора – Вейла, в ХІХ столітті у країнах Західної Європи, а також у США, Канаді, Австралії і Новій Зеландії відбулася зміна ставлення до планування сім’ї, яка полягала у наданні переваги меншій кількості добре освічених дітей над великою кількістю неосвічених. Це дозволило подолати так звану пастку Мальтуса у зазначених країнах та забезпечило їм швидкі темпи економічного зростання. На сьогодні сукупну факторну продуктивність США прийнято за еталонне значення, щодо якого оцінюється продуктивність інших країн.
У статті наведено результати оцінювання впливу якості освіти у країні, на її загальну факторну продуктивність. За індикатор якості освіти прийнято показник “Вища освіта і навчання” Звіту про глобальну конкурентоспроможність, який характеризує загальний рівень навичок робочої сили країни, а також охоплює дані щодо рівня освіти населення. В основу оцінки покладено модель економічного зростання Агійона – Хоуітта, в межах якої темпи економічного зростання певної країни визначаються її людським капіталом як сукупністю знань, умінь і навичок населення, а також віддаленістю цієї країни від світового технологічного стандарту. Аналіз, представлений у статті, охоплює країни як ОЕСР, так і ЦСЄ, зокрема Україну. Одержані результати дозволяють зробити висновок, що країни ОЕСР, сукупна факторна продуктивність яких як мінімум на 7% перевищує світовий технологічний стандарт, досягли цього значною мірою за рахунок підвищення якості освіти. Країни ЦСЄ, чия сукупна факторна продуктивність принаймні на 59% нижча за світовий технологічний стандарт, мають покращити якість освіти, щоб підвищити свою продуктивність.
Аналіз факторів якості освіти свідчить, що найбільшу роль у покращенні якості освіти як у країнах ЦСЄ, так і в державах ОЕСР відіграють державні видатки на освіту та якість державних і приватних інститутів. Запропонований підхід до оцінки факторів якості освіти може бути застосований для подальшої оцінки впливу пандемії COVID-19 на якість освіти, а також для обґрунтування напрямів державної політики у сфері освіти, спрямованих на забезпечення економічного відновлення у постпандемічний період.
Завантаження
Посилання
Solow, R. M. (1956). A Contribution to the Theory of Economic Growth. Quarterly Journal of Economics, 70, 1, 65–94. Retrieved from http://piketty.pse.ens.fr/files/Solow1956.pdf
Romer, P. M. (1990). Endogenous technological change. Journal of Political Economy, 98, 5, 71–101. Retrieved from https://web.stanford.edu/~klenow/Romer_1990.pdf
Bolt, J., & van Zanden, J. L. (2020). Maddison style estimates of the evolution of the world economy. A new 2020 update. Maddison-Project Working Paper WP-15. Retrieved from https://www.rug.nl/ggdc/historicaldevelopment/maddison/publications/wp15.pdf
Galor, O., & Weil, D. (2000). Population, Technology, and Growth: From Malthusian Stagnation to the Demographic Transition and beyond. The American Economic Review, 90 (4), 806–828. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/117309
Lucas, R. E. (1988). On the mechanics of economic development. Journal of Monetary Economics, 22 (1), 3–42. Retrieved from https://doi.org/10.1016/0304–3932(88)90168–7
Aghion, Ph., & Howitt, P. (1997). Endogenous Growth Theory. Cambridge (MA), MIT Press.
Cobb, C. W., & Douglas, P. H. (1928). A Theory of Production. American Economic Review, 18 (Supplement), 139–165. Retrieved from http://digamo.free.fr/cobbdoug28.pdf
Vandenbussche, J., Aghion, P., & Meghir, C. (2006). Growth, distance to frontier and composition of human capital. Journal of Economic Growth, 11, 97–127. doi:10.1007/s10887–006–9002–y
Acemoglu, D., Aghion, Ph., & Zilibotti, F. (2006). Distance to Frontier, Selection, and Economic Growth. Journal of the European Economic Association, 4, 1, 37–74. Retrieved from https://doi.org/10.1162/jeea.2006.4.1.37
Methodology and Computation of the Global Competitiveness Index (2017–2018). Appendix A of the Global Competitiveness Index 2017–2018, 317–324. www3.weforum.org. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/04Backmatter/TheGlobalCompetitivenessReport2017%E2%80%932018AppendixA.pdf
Feenstra, R. C., Inklaar, R., & Timmer, M. P. (2015). The Next Generation of the Penn World Table. American Economic Review, 105 (10), 3150–3182. Retrieved from https://www.rug.nl/ggdc/docs/the_next_generation_of_the_penn_world_table.pdf
Schwab, K. (Ed.). (2017). The Global Competitiveness Report 2017–2018. www.weforum.org. Retrieved from https://www.weforum.org/ reports/the-global-competitiveness-report-2017-2018-1
Hansson, P. & Henrekson, M. (1994). A New Framework for Testing the Effect of Government Spending on Growth and Productivity, Public Choice, 81 (3–4), 381–401. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/5155302_A_New_Framework_for_Testing_the_Effect_of_Government_Spending_on_Growth_and_Productivity
Baldacci, E., Clements, B., Gupta, S., & Cui, Q. (2008). Social Spending, Human Capital, and Growth in Developing Countries. World Development, 36 (8), 1317–1341. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2007.08.003
Tomić, Z. (2015). Analysis of the Impact of Public Education Expenditure on Economic Growth of European Union and BRICS. Economic analysis, 48 (1–2), 19–38. Retrieved from https://www.library.ien.bg.ac.rs/index.php/ea/article/view/307/303
World Bank. (2014). World development indicators 2014. datatopics.worldbank.org. Retrieved from https://datatopics.worldbank.org/world-development-indicators/
UNU-WIDER, World Income Inequality Database (WIID). (2021). Version 31. Retrieved June 2021 from https://doi.org/10.35188/UNU-WIDER/WIID-310521
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
