Використання статистичних методів для аналізу впровадження Нової української школи

Анотація

У статті розглянуто методи статистики, зокрема методи статистичного спостереження та вибірковий метод, для відстеження тенденцій упровадження Нової української школи. Окреслено актуальні питання, які необхідно вирішити під час оцінки проведення реформ загальної середньої освіти, а саме: ставлення учителів різного віку до реформи Нової української школи; можливість та ефективність проходження курсів підвищення кваліфікації; готовність до розроблення нових освітніх програм; рівень забезпечення матеріальними ресурсами класних кімнат залежно від типу місцевості (міська чи сільська). Метою статті є отримання релевантних статистичних даних про освіту, узагальнення досвіду проведення моніторингових досліджень в освіті із застосуванням комбінації статистичних методів.

У ході дослідження використані загальнонаукові методи: аналіз і синтез, порівняння, аналіз таблиць взаємної спряженості, графічний метод тощо. Проаналізовано взаємозв’язки віку вчителя та його ставлення до проведення реформ, підготовки та перенавчання вчителів і їх здатності й бажання опановувати нові методики навчання, матеріального забезпечення та типу місцевості тощо. Перевірено гіпотези щодо взаємозв’язків ознак та узгодженості думок респондентів.

У роботі розглянуто практику впровадження моніторингових досліджень для забезпечення потреб управління в аналітичній інформації про освіту. Підкреслено необхідність запровадження у практику статистичних досліджень нових, альтернативних традиційній звітності й ефективніших статистичних та інформаційних технологій, форм і способів статистичного спостереження, в тому числі спеціальних, несуцільних обстежень. Окреслено необхідність розробки програмно-методологічних і організаційних питань плану конкретних обстежень з огляду на можливості інформаційного забезпечення та сучасних Інтернет- , інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій.

Кінцевим підсумком дослідження є отримання статистично надійних даних, результати аналізу яких дозволять сформулювати висновки і рекомендації для учасників освітнього процесу. Отримана інформація є корисною для органів управління освітою як основа для прийняття відповідних управлінських рішень.