Формування системи фінансової звітності емітентів на основі таксономії: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення

Анотація

Застосування стандартизованих форматів фінансової звітності у зручному для міжнародних інвесторів вигляді, зокрема на основі таксономії, стає все більш поширеним у світі з огляду на значну роль транспарентності у публічному залученні інвестицій та автоматизовану обробку розгалуженої статистичної інформації про фінансові інструменти. Упровадження на державному рівні суттєвих змін у процедури, строки, формати подання звітної інформації має враховувати як належне законодавче впорядкування таких змін, так і наявність дієздатної інфраструктури для формування і подання звітності, достатність часу на адаптацію до змін суб’єктів звітування, аудиторів, ІТ-компаній. Попри кількаразові перенесення строків переходу українських компаній на звітність на основі таксономії, досі існують численні складнощі щодо реалізації цього проєкту. Отже, мета дослідження – виявити проблеми у формуванні й розкритті звітної інформації на основі таксономії та обґрунтувати напрями їх вирішення – зумовлена правовими, фінансовими й технологічними ризиками для численних суб’єктів звітування на основі таксономії та неочевидністю поточних і майбутніх процедур адаптації міжнародних вимог до звітності у форматі XBRL для їх застосування в Україні.

Розглянуто міжнародний досвід упровадження фінансової звітності на основі таксономії та визначено переваги такого формату для всіх учасників інформаційної взаємодії (суб’єктів звітування, державних регуляторів, інвесторів, фінансових посередників та користувачів фінансових послуг, суб’єктів інформаційно-аналітичної інфраструктури).

Обґрунтовано поточну відсутність очікуваних переваг для українських емітентів та інвесторів через збереження дублювання звітної інформації у різних форматах, невпорядкованість строків і звітних процедур, замовчування складнощів упровадження системи фінансової звітності й затягування їх подолання.

Пропонуються заходи, спрямовані на підвищення працездатності системи фінансової звітності, зменшення правових та регуляторних ризиків, уникнення дублювання різних форм і термінів подання звітності, розширення кола учасників інформаційної взаємодії щодо пілотного запуску проєкту та підготовки до регулярних змін таксономії.

У подальшому планується проаналізувати фактичний вплив підвищення вимог до розкриття фінансової інформації емітентами на інвестиційну привабливість фондового ринку України (насамперед сегмента акцій) та якість його інформаційної інфраструктури в умовах відсутності помітного інтересу емітентів до публічного залучення капіталу й обігу цінних паперів на регульованому ринку.