Пандемія COVID-19 в Україні: оцінювання перебігу, аналіз думок

Анотація

Пандемія, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2, виявилася для сучасного людства справжнім випробуванням на виживаність. Криза планетарного масштабу охопила не лише систему охорони здоров’я, а й усю соціальну сферу. Вже другий рік поспіль у стані стресу перебуває світова економіка, а країни оцінюють і прогнозують масштаби економічних збитків, намагаються визначити розмір прямих та опосередкованих демографічних втрат. Злагоджене запровадження протиепідемічних заходів та профілактики захворюваності неможливе без адекватної реакції і підтримки з боку населення. А це потребує аналізу соціальної поведінки, її мотивації та ставлення населення до відповідних дій органів державної і місцевої влади.

У статті розглядаються сучасні тенденції поширення інфекції SARS-CoV-2 в Україні та в окремих країнах Європи. Аналізуються сезонні й циклічні зміни випадків розповсюдження цієї недуги та спричинених нею кількості летальних випадків. Виявлена 7-денна сезонність певною мірою пояснюється особливостями первинної реєстрації таких подій в Україні. Адже частина результатів тестування та лікарських довідок про смерть, спричинену коронавірусною хворобою, подається до відповідних органів із деяким запізненням. Спостерігається кількаденний лаг реєстрації після вихідних, коли більшість інстанцій не працюють, тому вхідна інформація обробляється із затримкою.

На підставі аналізу динаміки щоденної кількості інфікованих вірусом COVID-19 і померлих від цієї причини (дані Ради національної безпеки та оборони України за березень – грудень 2020 р. та січень 2021 р.) визначено статистичні оцінки очікуваної їхньої чисельності у контексті ефективності запровадження запобіжних заходів – від карантину вихідного дня до жорсткого локдауну.

У роботі кількісно оцінено реакцію населення на протиепідемічні заходи з боку державних структур. Інформаційну базу дослідження становили матеріали серії соціологічних опитувань у рамках моніторингів “Україна на карантині” та “Оцінка медичної сфери”, проведених Соціологічною групою “Рейтинг” упродовж 2020–2021 рр. Результати статистичного аналізу психоемоційного стану населення у період коронакризи показали істотні відмінності у відповідях респондентів різних вікових і гендерних категорій та поселенської належності. За допомогою непараметричних методів статистики оцінювався рівень довіри населення України до міжнародних і вітчизняних медичних установ, а також до інформації, що надходить із різних джерел. Виявилося, що респонденти майже у 20 разів охочіше читають новини зі звичайних інтернет-ресурсів, аніж із офіційного сайту Міністерства охорони здоров’я України і більше покладаються на дані Всесвітньої організації охорони здоров’я.

У перспективі подальших досліджень планується статистичний аналіз демографічних наслідків поширення інфекції SARS-CoV-2 в Україні.