Адресний підхід у реалізації державної промислової політики України в умовах зростаючої залежності від імпорту

Анотація

Досліджено світову практику застосування адресного підходу у реалізації державної інноваційно-промислової політики. Показано, що на такий підхід тривалий час спирається уряд Китаю, здійснюючи сертифікацію високотехнологічних підприємств. Виявлено критерії, за якими ідентифікують високотехнологічні підприємства Китаю. Встановлено, що компанії, які отримали сертифікат, мають низку преференцій від держави, зокрема: пільговий режим з податку на прибуток; звільнення від податку на прибуток кваліфікованого доходу від трансферу технологій або зменшення цього податку; прискорена амортизація основних засобів; пріоритет при отриманні дозволу на офісні та промислові землі; субсидії на оплату оренди; подовження періоду перенесення збитків підприємства; пріоритет при отриманні допомоги з державних фондів підтримки на всіх рівнях. Показано, що уряд Китаю, аби зупинити розповсюдження епідемії COVID-19 та загальмувати стрімке падіння промисловості, також використав адресний підхід, поклавши на Національну комісію з розвитку та реформ і Міністерство промисловості та інформаційних технологій обов’язки сформувати переліки господарюючих суб’єктів, що займаються, зокрема, виробництвом медичного захисного одягу, ізоляційного одягу, медичних і захисних цивільних масок, тестів для виявлення коронавірусу, стерилізаторів; закупівлями та зберіганням медичних матеріалів; відповідним інформаційним і комунікаційним обладнанням та сервісними системами для реагування на епідемію, а також компаній, які беруть на себе завдання з транспортування та продажу матеріалів. На виконання цієї директиви в Китаї було сформовано переліки ключових підприємств для реалізації заходів з профілактики та контролю епідемій (національний перелік та місцеві переліки). Упроваджений підхід надав можливість органам влади обмінюватися інформацією щодо стану таких підприємств, а також про надання їм фінансових преференцій та пільгових кредитів.

Показано, що в Україні ще у 2010 р. було обґрунтовано необхідність запровадження адресного підходу у розбудові високотехнологічних виробництв, але попри аргументацію й успішну аналогічну практику Китаю запропонований адресний підхід в Україні не започатковано і дотепер. В умовах кризи, викликаної епідемією COVID-19, а також загостренням зовнішньої залежності від імпорту низки товарів, а відтак – збільшенням загроз розвитку промисловості, доцільними є: розробка методології ідентифікації продуктів передових технологій та на її основі створення Державного реєстру високотехнологічних промислових товарів України; визначення високотехнологічних товарів виробничого призначення (проміжні та капітальні), що забезпечують безперебійну роботу українських підприємств і складання відповідного Переліку; розробка методологічного інструментарію кваліфікування господарюючих суб’єктів – резидентів України як високотехнологічних та формування на його основі Державного реєстру високотехнологічних промислових підприємств України.