Індикатори енергетичної бідності в Україні: визначення та статистичне оцінювання

Анотація

Важливим кроком на шляху формування траєкторії соціально-економічного розвитку національної економіки з огляду на євроінтеграційний поступ, гарантування стабільного енергозабезпечення суспільних потреб є схвалення й упровадження Стратегії енергетичної безпеки України, яка наразі перебуває на розгляді в Кабінеті Міністрів України. Однією зі стратегічних цілей Стратегії визначено забезпечення доступності джерел енергії та енергоресурсів всіх видів для споживачів. Водночас в умовах стрімкого зниження рівня життя населення державна політика, направлена на підвищення тарифів на енергоносії, призводить до зростання частки домогосподарств, нездатних забезпечити свої базові енергетичні потреби.

Неспроможність домогосподарств через недостатній доступ до енергетичних послуг реалізувати свої базові потреби (достатньо обігрівати власні будинки взимку або оплачувати свої рахунки) у країнах ЄС визначається як енергетична бідність. На практиці визначення стану енергетичної бідності включає оцінку частки сукупного доходу домогосподарства або особи, що витрачається на енергоносії. При цьому в країнах Енергетичного Співтовариства чи Європейського Союзу немає чіткого визначення, якою має бути ця частка, а також не існує уніфікованих методологічних підходів до визначення вразливих категорій населення і власне чинників енергетичної бідності, що визначає актуальність даного дослідження.

У статті проаналізовано умови та рівень життя домогосподарств України з погляду їх належності до енергетично вразливих. Здійснено оцінку базових ознак домогосподарств, що характеризують: стан житлового фонду та рівень модернізації житла; забезпеченість сучасними електроприладами; особливості системи опалення й охолодження; особливості системи підігріву води; матеріальний стан домогосподарств і структуру сукупних витрат; платоспроможність домогосподарств. Інформаційну базу дослідження склали дані національного вибіркового обстеження щодо доступності та використання енергії домогосподарствами України, проведеного у 2019 році в рамках Проєкту енергетичної безпеки (USAID) за ініціативи Державної служби статистики України.

За результатами узагальнюючого аналізу результатів дослідження визначено систему індикаторів, яка дає комплексне уявлення про основні чинники, що зумовлюють енергетичну бідність в Україні. Обґрунтовано, що подальше використання запропонованого підходу забезпечить релевантне оцінювання масштабів і глибини енергетичної бідності домогосподарств України, а також сприятиме розробці ефективних заходів щодо захисту вразливих прошарків населення. Разом із цим зазначено, що для запровадження регулярного моніторингу енергетичної бідності необхідна надійна інформаційна база даних, яка наразі в Україні відсутня.