Актуальні проблеми профорієнтаційної роботи закладів вищої освіти: соціально-економічний контекст

Анотація

Значне ускладнення демографічної ситуації, що в останній період спостерігається в Україні, призвело до посилення конкуренції між закладами вищої освіти на ринку освітніх послуг та зумовило активізацію профорієнтаційної роботи цих закладів серед учнівської молоді. Профорієнтаційна робота набула особливого значення ще за часів переходу України до ринкової економіки й нині є одним із важливих елементів державної політики. Вона сприяє виявленню та цілеспрямованому розвитку здібностей і нахилів людини, її професійно-пізнавальних інтересів у виборі майбутньої спеціальності, забезпечує ефективне підвищення соціальної та професійної мобільності, а також формування потреб і готовності до трудової діяльності.

Авторами обґрунтовано необхідність суттєвих змін у системі вищої освіти в Україні. Досліджено соціальні передумови вибору професії, динаміку ціннісних орієнтацій та установок учнівської молоді, вивчені особливості профорієнтаційної роботи закладів вищої освіти на прикладі досвіду Національної академії статистики, обліку та аудиту. Сформульовано основні завдання профорієнтаційної роботи, детально висвітлено її систему, етапи й окреслено напрями реалізації. За результатами експрес-опитування 345 студентів першого курсу Академії зроблено висновок про наявність протиріччя між потребами у кваліфікованих спеціалістах і соціальними професійними орієнтаціями учнівської молоді на обрані спеціальності, що збільшує ймовірність випадкового вступу молодих осіб до закладів вищої освіти. Це породжує морально-психологічні колізії особистісного характеру, а в подальшому спричинює незадоволеність професією, плинність кадрів та міграцію молодих спеціалістів в інші галузі економіки. Виявлено, що повноцінна і всебічна інформаційно-просвітницька діяльність та надання кваліфікованих профорієнтаційних послуг учнівській молоді щодо вибору професії є найбільш ефективними за умови об’єднання зусиль закладів вищої освіти, шкіл та інших соціальних інститутів, насамперед представників ринку праці (роботодавців).

Проведені дослідження дозволили виявити проблемні моменти у профорієнтаційній роботі й окреслити основні напрями подальшого вдосконалення професійної орієнтації.