Розумне місто – концепція, моделі, технології, стандартизація

Анотація

Розглянуті проблеми цифрової трансформації сучасного міського господарства. Її актуальність для українських міст обумовлена тим, що у світі вже існує значна кількість розумних міст, комфортних для їх мешканців та для менеджменту міських служб. Окреслена проблема, що наразі для України не розроблений комплексний сценарій інтелектуалізації та цифрової трансформації українських міст. Описані невирішені проблеми та виклики, які стримують цифрову трансформацію українських міст, насамперед, відсутність муніципальних інформаційних мереж.

Цифрова трансформація міст розглядається як зміна існуючих бізнес-моделей функціонування міських служб, створення розумної мобільності, організація розумного ресурсоспоживання. Має бути забезпечена інфологічна єдність ресурсів, служб та систем управління ними заради узгодженості дій суміжних структур і служб у випадку аварійних та непередбачуваних ситуацій. Це передбачає підвищення технологічної грамотності для різних верств населення міст. Запропоновані три моделі розумних міст, успішне функціонування кожної з яких залежить від інвестицій, раціонального розпорядження ними, а також підвищення рівня цифрових навичок населення. Технологічність міської інфраструктури має базуватися на мегатрендах у сфері інформаційних технологій, а саме: мобільності; соціальних комунікаціях; хмарних технологіях; великих даних і передбачувальній аналітиці; машинному навчанні та штучному інтелекті; технологіях забезпечення кібербезпеки; інтернеті речей. Ці технології є наскрізними для всього комплексу технологічних рішень, що розробляються для розумних міст. З технологічної позиції описаний сценарій розвитку розумного міста; його базовими складовими є: 1) розумна фізична інфраструктура; 2) розумна цифрова інфраструктура; 3) цифрові платформи; 4) інтегровані цифрові платформи.

Запропонована ідея побудови цифрового двійника, який є точним відображенням реального міста у цифровій реальності й інформація до якого надходить із різних датчиків, систем моніторингу та лічильників ресурсів. Отриманий досвід функціонування можна перевести в реальність, якщо він вдалий. Усе це здійснюватиметься за мінімальних витрат, економії часу та без шкоди для реального міста.

Зроблено висновок, що інформаційно-комунікаційні технології у сфері житлово-комунального господарства забезпечують надійність і безпеку міських систем та ефективність використання ресурсів. Формування розумних міст в Україні гальмується відсутністю технічної бази для створення платформ інформаційних технологій; також не розроблена дорожня карта цифрової трансформації національної економіки. Окреслені напрями подальших наукових розвідок, зокрема статистичне дослідження розумних міст, що базується на збиранні та застосуванні великих даних для цієї мети, а також імплементація зарубіжного досвіду з огляду на реалії української економіки.