Проблеми забезпечення якості соціально-економічних даних на місцевому рівні

Анотація

В умовах процесу децентралізації посилюється зацікавленість місцевих органів влади у проведенні ефективного бенчмаркінгу на місцевому рівні та відповідно зростає попит на релевантну й об’єктивну інформацію про розвиток територіальних громад. Сьогодні місцеве самоврядування обмежене фінансово і технічно у створенні ефективних локальних систем інформаційного забезпечення. Тому єдиним шляхом продукування уніфікованого статистичного забезпечення як інструменту аналізу розвитку на місцевому рівні є розробка централізованої інформаційної системи.

У статті проаналізовано якість існуючої централізованої інформаційної системи, життєздатність якої підтримує Асоціація міст України. Розроблена в Україні автоматизована система муніципальної статистики являє собою електронну систему збирання, збереження й обробки інформації про основні сфери життєдіяльності територіальних громад та органів самоврядування. Система базується на сучасних принципах створення та функціонування інформаційних продуктів, а її організація, структура, технологічний інструментарій загалом відповідають аналогічним системам, які використовуються в інших сферах та у деяких інших країнах. Разом із цим більшість показників, що збираються й обробляються системою, не відповідають основним аспектам якості, серед яких варто виділити: релевантність (актуальність) / відповідність потребам користувачів; точність/надійність оцінювання показників; своєчасність та пунктуальність вироблення й оприлюднення показників; доступність та зрозумілість / ясність метаданих; порівнянність/зіставність; послідовність/узгодженість показників у просторі й часі.

На основі проведеного дослідження розроблено рекомендації з підвищення якості даних, що збираються на муніципальному рівні. Якісна інформаційна система має задовольняти такі вимоги: відповідність потребам користувачів мети створення та функцій системи; охоплення максимальної кількості адміністративно-територіальних одиниць; вільний доступ для користувачів за ієрархічним підходом; наявність автоматизованої конвертації даних; оптимізація системи первинних, вторинних та узагальнюючих показників і метаданих, що розроблюються за стандартними формами; використання сучасних методів аналізу та представлення даних за розвинених моніторингових можливостей; життєздатність та забезпечення належного професійного супроводу. Практична реалізація цих рекомендацій дозволить сформувати якісне інформаційне підґрунтя для здійснення комплексного моніторингу життєдіяльності міст і місцевих громад в Україні.