Статистичне дослідження лісового господарства України

Анотація

Статтю присвячено аналізу лісового господарства України як вихідного пункту для подальшої розробки засад побудови національного лісового рахунку, який дозволяє описати взаємодію між економічною діяльністю та лісами як природним середовищем, послідовно та комплексно інтегрувати екологічні й економічні проблеми у цій сфері. Вивчено існуючі статистичні визначення, класифікації та наявну статистичну інформацію щодо лісу, проаналізовано окремі показники лісового господарства України, існуючі джерела даних для його аналізу, запропоновано необхідні кроки щодо подальшого застосування інструментів обліку лісів для побудови лісового рахунку.

Вказано, що лісове господарство представлено двома великими групами інституційних одиниць: фізичні особи або групи фізичних осіб у формі домашніх господарств; юридичні особи, що створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства, незалежно від того, які особи або суб’єкти можуть володіти ними чи контролювати їхню діяльність. Основними видами юридичних осіб є корпорації, некомерційні організації, органи державного управління.

Визначено , що основними джерелами даних щодо лісового фонду та лісових ресурсів країни є: статистична інформація на основі даних підприємств, отриманих за результатами державних статистичних спостережень Державної служби статистики України; адміністративні дані на основі даних підприємств, отриманих державними органами влади (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державне агентство лісових ресурсів України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Державна митна служба, Державна податкова служба) в ході виконання їх обов’язків; 3) дані національної інвентаризації лісів, отриманих уповноваженими органами. Для України останні офіційні дані національної інвентаризації лісів сформовані станом на 01 січня 2011 року, але ці дані ще й досі належним чином не опубліковані.

Обґрунтовано, що сфера офіційної статистики охоплює обмежений набір статистичних даних щодо лісового господарства через інституційні обмеження. Досліджено динаміку та структуру площ лісових ділянок України та наведено основні проблеми, пов’язані з удосконаленням методологічних підходів до формування статистики лісового господарства. На основі проведеного аналізу визначено основні напрями удосконалення обліку в лісовому господарстві та запропоновано необхідні кроки для вирішення проблем статистичного вивчення цієї галузі.