Методичні аспекти непрямого оцінювання доходів домогосподарств при визначенні права на державну соціальну підтримку

Анотація

У сучасній Україні значна кількість сімей та окремих осіб є бенефіціарами програм соціальної підтримки населення. Економічні та політичні кризи, перебудова економіки, реформи у тарифній і соціальній політиці, а в останній період ще і пандемія короновірусної інфекції призводять до того, що в окремі проміжки часу погіршується рівень життя значної частини населення. Так, протягом 2015–2018 років в окремих достатньо великих населених пунктах соціальними програмами було охоплено до 70% населення. Відповідно зростали і витрати на соціальну підтримку з державного та місцевих бюджетів. За таких умов загострилася проблема забезпечення адресності державної соціальної підтримки, зменшення кількості випадків як помилкового, необґрунтованого призначення допомоги, так і шахрайства у цій сфері.

Одним із напрямів реформування системи соціальної підтримки на сучасному етапі є перехід до призначення усіх видів підтримки з урахуванням доходів та майнового стану заявників. При цьому майновий стан окремих сімей та осіб може бути достатньо точно визначений за умов доступу до відповідних реєстрів, що містять відомості про будівлі, земельні ділянки, транспортні засоби тощо, які перебувають у власності чи розпорядженні. Однак за умов високого рівня зайнятості населення у неформальному секторі, значних масштабів тіньової економіки та зовнішньої трудової міграції визначення фактичного рівня доходів сімей є серйозною проблемою. Задекларовані доходи у багатьох випадках не відповідають фактичним, а у заявників немає стимулів до висвітлення реального рівня їх життя.

Метою статті є виклад методологічного підходу до оперативного оцінювання потенціальних доходів заявників і отримувачів соціальної підтримки. Такі підходи, що гуртуються на статистичних моделях взаємозв’язку рівня життя та певних характеристик домогосподарств і осіб, розробляються й використовуються у багатьох країнах, що розвиваються, в яких існують схожі умови для формування доходів населення, як і в Україні. У статті висвітлюються методологічні засади побудови моделей для оперативної оцінки доходів населення, розглядаються питання інформаційного забезпечення моделювання та використання результатів оцінки доходів. Наводяться приклади розрахунків за пропонованими моделями.