Розширення аналітичних можливостей обстеження робочої сили

Анотація

У статті сформульовано низку пропозицій щодо напрямів розширення аналітичного потенціалу національного обстеження робочої сили, з урахуванням досвіду Європейської статистики та потреб сучасного етапу трудових реформ в Україні.

Перший напрям стосується імплементації норм Рекомендації Міжнародної організації праці № 198 “Про трудові відносини” та оновленої Міжнародної класифікації статусів у зайнятості (ICSE-18), які стають особливо актуальними з огляду на анонсовані реформи у сфері трудового законодавства та лібералізації трудових відносин. Обстеження робочої сили є єдиним регулярним джерелом інформації від самих людей про їх фактичне становище на ринку праці, а тому воно має стати основою статистичного спостереження за процесами і наслідками реформи трудових відносин. У програмі національного обстеження робочої сили вже міститься переважна більшість запитань, які є критеріями для ідентифікації статусу в зайнятості та вирізнення типів трудових відносин, але їх формулювання мають бути адаптовані до оновленого трудового законодавства.

Другий напрям стосується поглиблення обробки результатів обстеження. Необхідно нарешті запровадити елімінування впливу сезонності на показники зайнятості та безробіття. Долучення до експериментальної розробки Євростату зі статистики потоків на ринку праці дасть змогу аналізувати і прогнозувати переходи між статусами (зайнятість – безробіття – неактивність) з урахуванням індивідуальних характеристик респондентів. Для аналізу комплексного впливу соціально-демографічних змін та взаємодії життєвих циклів доцільно запровадити розрахунок очікуваної тривалості трудового життя, що відображає потенціал участі у ринку праці впродовж усього життя.

Третій напрям стосується уважнішого ставлення до уразливих груп на ринку праці. Демографічні зміни, такі як скорочення поколінь працездатного віку та старіння населення, спонукають до залучення усіх можливих резервів робочої сили. Значна частина з них належать до традиційно уразливих або віддалених від ринку праці груп, які потребують додаткових заходів активізації та підтримки. Зокрема, пропонується розширити програму національного обстеження робочої сили аналітичними розрізами, які надаватимуть інформацію щодо участі у ринку праці та характеристик зайнятості людей з інвалідністю та працівників старшого віку (55–64 роки), можливостей навчання впродовж життя та поєднання трудових і сімейних обов’язків.

Дослідження аналітичного потенціалу національного обстеження робочої сили мають також охоплювати поглиблені модульні опитування як додаток до основної програми регулярного обстеження.