Статистичне дослідження викидів і утворення відходів, що містять ртуть, та поводження з ними в Україні

Анотація

Проаналізовано стан викидів і перспективи управління відходами, що містять ртуть та її сполуки, визначено основні джерела утворення вказаних відходів та напрями їх переробки. За результатами проведених державних статистичних спостережень оцінено дані щодо утворення й поводження із зазначеними відходами, запропоновано основні кроки для забезпечення повноти впровадження Мінаматської конвенції про ртуть та підходи до статистичного вивчення поводження з відходами, що містять ртуть, в Україні.

Зазначено, що проблема формування методології державних статистичних спостережень у галузі екології, насамперед щодо викидів забруднюючих речовин підприємствами та утворення, зберігання й утилізації відходів, зокрема ртуті та її сполук, залишається невирішеною. Окреслення шляхів її розв’язання є важливою умовою для вдосконалення сучасної державної статистики України, розвитку статистичної науки і практики, оскільки цим значною мірою визначається якість інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях.

Метою пропонованого дослідження є статистичне оцінювання викидів і утворення відходів, що містять ртуть та її сполуки, а також поводження з ними в Україні. Важливим аспектом дослідження є опрацювання проблем, окреслених у Мінаматській конвенції про ртуть, з метою забезпечення порівнянності інформації для прийняття рішень щодо встановлення пріоритетів і стратегій.

Виконане статистичне оцінювання динаміки та структури утворених викидів ртуті та її сполук, а також утворених і утилізованих відходів цих сполук. Наголошено, що у загальному переліку речовин, що забруднюють навколишнє середовище, один із перших рядків посідають ртуть та її сполуки. Зазначено, що нині Україна належить до країн, у яких питання поводження з ртутними відходами на законодавчому рівні врегульоване не повною мірою, зокрема відсутні законодавчо встановлені обмеження чи заборона на використання продукції, що містить ртуть або її сполуки.

Задля врегулювання проблем, пов’язаних зі статистичним обліком, нагальною є потреба створення національної стратегії поводження з ртутними відходами, яка б ґрунтувалася на положеннях Мінаматської конвенції про ртуть у частині реалізації концепції життєвого циклу продукту. Крім того, необхідно вирішувати питання з розробкою методичних рекомендацій щодо обрахування кількості ртуті, яка потрапляє у довкілля, та поводження з ртутними відходами, котрі вкрай негативно впливають на здоров’я людей і довкілля.