Організаційні засади аудиту фінансової звітності в Україні

Анотація

Визначено кроки з організації роботи аудиторської фірми щодо виконання завдання з обов’язкового аудиту фінансової звітності, а саме: 1) призначення ключового партнера з аудиту, виходячи з критеріїв забезпечення якості аудиту, незалежності та компетентності; 2) документування виявлених невідповідностей Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» у роботі аудиторської фірми; 3) формування особових справ замовників аудиту; 4) формування робочих документів, у тому числі тих, що підтверджують незалежність аудиторської фірми та її співробітників, висновки, зроблені під час аудиту, для формування аудиторського звіту; 5) урахування особливостей дій ключового партнера з аудиту при проведенні перевірки консолідованої фінансової звітності, взаємодії з Інспекцією із забезпечення якості, що входить до складу Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та Аудиторською палатою України. Встановлено, що законодавство України дозволяє призначати більше одного ключового партнера. Така ситуація цілком прийнятна під час аудиту фінансової звітності суб’єктів господарювання, що складають консолідовану звітність і мають розгалужену структуру. 

Обґрунтовано, що розпорядчим документом аудиторської фірми (наказом) призначається ключовий партнер з аудиту та члени команди із завдання. Призначенню останніх передує оцінка необхідних ресурсів (людських та технічних) для виконання завдання на етапі прийняття клієнта, яка може в подальшому, на етапі планування та етапі виконання завдання, переглядатися, а отже, відповідно змінюватиметься склад команди. Надано приклад розрахунку бюджету часу на виконання аудиторського завдання. Визначено, що заміна ключового партнера під час аудиту є недоречною, оскільки законодавство вимагає від такого партнера особистої участі у перевірці та підписання аудиторського звіту наприкінці перевірки. Заміна ключового партнера знижуватиме якість аудиту фінансової звітності через відсутність постійного нагляду за процесом перевірки та керування членами команди із завдання, особливо при вирішенні спірних питань. Аудиторська фірма має визначити невідповідності власної практики вимогам Закону “Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність” і впровадити процедури документування виявлених невідповідностей. У статті систематизовані такі невідповідності. Визначено формат особової справи замовників аудиту та джерела формування особових справ. Аудиторським фірмам запропоновано формат журналу розгляду скарг замовників та регуляторних органів. Рекомендовані заходи сприятимуть забезпеченню якості аудиту фінансової звітності в Україні.