Студентська олімпіада як форма підготовки до професійної діяльності аналітика-статистика

Анотація

У статті викладено практичний досвід організації заходів, спрямованих на вдосконалення якості підготовки фахівців, підвищення інтересу студентів до обраної професії, створення умов для оволодіння студентами необхідних професійних здібностей і вмінь, набуття досвіду навчальної та професійної діяльності. Представлено оцінку зарубіжного ринку праці для спеціалістів у сфері “Статистика / Аналітика / Фінанси”, яка дає змогу визначити актуальність професії аналітика-статистика в найближчому майбутньому. Розглянуто компетентності аналітика-статистика, які  здобуваються майбутніми фахівцями у вітчизняних закладах вищої освіти. Наголошено, що для  формування професійних компетенцій повинні бути створені умови для ефективного впливу освітніх технологій, методів, організаційних форм, навчального середовища, зокрема й участі студентів в інтелектуальних змаганнях, олімпіадах.

З метою висвітлення структури і специфіки олімпіадних завдань першої Всеукраїнської олімпіади зі спеціалізації  “Економічна аналітика та статистика” наведені приклади завдань, що моделюють різні аспекти та компоненти аналітичного дослідження. Результати, показані студентами під час олімпіади, проаналізовані у зіставленні з чинними вимогами до компетентностей фахівця з аналітики та статистики. Зроблено висновок про діагностичну функцію олімпіади.

Посилання на сайт, на якому розміщені олімпіадні матеріали, дозволяє використовувати новітні підходи викладу навчального матеріалу в практиці закладів вищої освіти при підготовці економістів-аналітиків. Окреслені сучасні тенденції підтримки обдарованої студентської молоді та сформульовані пропозиції щодо напрямів підвищення ефективності студентської олімпіади зі спеціалізації “Економічна аналітика та статистика”.

Окреслені заходи для можливої реалізації системи “” «соціального ліфту» для молодих аналітиків-статистиків. Зазначено, що саме підготовка студентів до олімпіади формує їх високий професійний та інтелектуальний рівень, надихає до самоорганізації та самореалізації, підвищує загальну статистичну освіченість молоді.

Визначені перспективи подальших досліджень, які пов’язані з потребою підготовки обґрунтувань та пропозицій щодо впровадження нових професій аналітико-статистичного спрямування.