Статистичне обґрунтування історичних фактів
DOI:
https://doi.org/10.31767/su.1(84)2019.01.05Ключові слова:
статистичні методи, тенденції, історична інформація, закономірності, чинники, кліматичні коливання, рух населення, війни.Анотація
Обґрунтовано доцільність і розглянуто теоретичні й методичні засади застосування прикладної статистики в моделюванні та прогнозуванні історичних подій. Використання статистики в дослідженні історії обумовлено тим, що розвиток суспільства визначається взаємодією різних історичних подій, кожна з яких, з одного боку, пов’язана з певними подіями, що відбувались у минулому, і з іншого боку – формує події майбутнього. Отже, історія як об’єкт дослідження є сукупністю взаємопов’язаних елементів – подій, поведінка яких може бути описана з допомогою відповідних статистичних моделей.
Зокрема, поведінка людей визначається насамперед біологічними факторами, серед яких потреба в їжі – на першому місці. Гіпотеза, що дефіцит продовольства є рушійною силою історичних подій, у роботі перевірялася за інформацією про низку подій, що відбувалися в Україні в XVI – XVII ст. Періодичні 600-річні коливання сонячної активності викликали глобальні негативні зміни клімату в Європі та в Україні у 1550 – 1650 рр. У результаті – регулярний неврожай і голод, вплив яких на 26,5% території сучасної України (яка на той час належала Речі Посполитій) збільшили регулярні набіги турків і кримських татар.
У роботі кількісно оцінений вплив голоду як основного чинника, що зумовив події, котрі історики визначають як основні для України тих часів. Коефіцієнт кореляції тенденцій десяти основних історичних подій тих часів з “голодними роками”, настання яких було викликано двома вищезгаданими факторами (зміною сонячної активності та неврожаями), перевищив 85% і є достатньо високим для того, щоб не відхилити гіпотезу про досліджуваний взаємозв’язок, беручи до уваги особливості використовуваної інформації.
Зазначене припущення й отримані результати дозволяють зробити висновок: завжди існують об’єктивні фактори, що викликають певні історичні події, при цьому можна визначити рівень їх взаємозв’язку та виміряти ступінь впливу зазначених факторів.
Завантаження
Посилання
Buchinskii, I. Ye. (1963). Klimat Ukrainy v proshlom, nastoiashchem y budushchem [The Climate of Ukraine in the Past, Present and Future]. Kiev: Hos. izdat. s.-kh. literatury USSR [in Russian].
Hrushevskyi, M. (1907). Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Rus’]. (2nd ed.). Kyiv-Lviv: Drukarnia P. Barskoho, T.4: XIV–XVI viky – vidnosyny politychni. Retrieved from http://history.org.ua/LiberUA/GrIstUkrRus_1907/GrIstUkrRus_1907.pdf [in Ukrainian].
Levchuk, N. M., Boriak, T. G., Wolowyna, K. V, Rudnytsky, O. P., & Kovbasiuk, A. B. (2015). Vtraty miskoho i silskoho naselennia Ukrainy vnaslidok Holodomoru 1932–1934 rr.: novi otsinky [Loss urban and rural population in Ukraine as a result of Holodomor 1932–1934: New estimates]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal – Ukrainian Historical Journal, 4 (523), 84–112 [in Ukrainian].
Smolenskii, N. I. (2008).Teoriia i metodolohiia istorii [Theory and Methodology of History]. (2nd ed.). Moscow: Akademyia [in Russian].
Gerasymenko, S., & Gerasymenko, V. (2004). Metody statystyczne w badaniach historii. Przestrzenno-czasowe modelowanie i prognozowanie zjawisk gospodarczych. A. Zelias (Ed.). (pp. 183–189). Krakow [in Polish].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.



