Cоціально-економічний розвиток транскордонних територій: статистичний моніторинг

Анотація

Методологія дослідження розвитку транскордонних територій є ще мало розвинутою в українській науці, тому пропоноване дослідження передбачає розкриття її сутності, обґрунтування необхідності статистичного моніторингу розвитку транскордонних територій та виявлення прикладних проблем його реалізації на інституційному та регіональному рівнях.

В умовах глобальної ринкової конкуренції ефективний соціально-економічний розвиток транскордонних територій неможливий без формування сприятливого фінансового, інституційного та інфраструктурного середовища. Соціально-економічний розвиток транскордонних територій визначається низкою показників, які відображають можливості територій, розташованих по обидва боки кордону, виробляти певну кількість товарів і послуг, використовуючи при цьому наявні людські та матеріальні ресурси.

З поглибленням транскордонного співробітництва важливого значення набуває таке поняття, як транскордонна статистика. Транскордонна статистика – це узагальнююча інформація про соціально-економічний розвиток транскордонних територій, яка повинна слугувати органам державного управління, а також місцевим органам влади та приватним структурам прикордонних регіонів для здійснення транскордонного співробітництва, розвитку партнерських ділових зв’язків, а також для потреб громадськості прикордонних територій.

Джерелом даних транскордонної статистики є регіональна статистика прикордонних територій. Аналіз показав, що методологічні напрацювання, які наразі використовуються в українській статистичній системі для тестування прикордонних районів, у статистиці туризму, зокрема подорожей за кордоном, є недостатніми в контексті інформаційних потреб політики регіонального розвитку, а також у сфері зовнішньої торгівлі, внутрішньої і зовнішньої міграції тощо.

У статистиці транскордонних регіонів потребують вирішення такі питання: 1) покращення порівнянності статистичних показників шляхом гармонізації методології статистичних спостережень, термінів, дефініцій та класифікацій; 2) розширення й удосконалення публікаційної діяльності; 3) розвиток аналітичної роботи; 4) упровадження та розвиток транскордонних спостережень; 5) створення транскордонної бази даних в on-line доступі.