Роль статистичної інформації в інформатизованому суспільстві
DOI:
https://doi.org/10.31767/su.2-3(89-90)2020.02-03.01Ключові слова:
безліч, система, стохастичні залежності, імовірність, прогнозування, статистична інформація, ефективність, розвиток суспільства.Анотація
Стаття присвячена обґрунтуванню необхідності розуміння і застосування основних положень статистики в наукових дослідженнях та управлінні суспільством з метою забезпечення його поступального розвитку. Для обґрунтування актуальності вирішення цього питання розглянуто суперечності, які виникають в у зв’язку з розбіжностями в розумінні часто використовуваних суспільством базових понять, зокрема поняття “інформація”. Досить часто поняття “дані” підміняється поняттям “інформація”, що і є причиною появи некоректних термінів. Зауважено також на недостатній рівень статистичної освіченості суспільства щодо ймовірнісного характеру будь-яких явищ і процесів, що відбуваються у Всесвіті та суспільстві, наслідком чого за результатами спостережень часто отримують або зовсім хибні, або помилкові висновки. Зокрема, з використанням статистичного підходу розглянуто деякі висновки, сформульовані окремими вченими-фізиками у ХХ столітті. Доведено, що ці висновки було розроблено без урахування ймовірнісного характеру усіх явищ і процесів, які відбуваються у Всесвіті. Підкреслено, що застосування статистичних засад як до збирання даних та розроблення корисної для прийняття рішень інформації, так і до формування висновків за результатами аналізу та прогнозування явищ і процесів сприятиме підвищенню обґрунтованості управлінських рішень. Вказано на недоліки наборів чисел, що їх надають так звані сучасні джерела інформації – Big Data, Business intelligence, Data mining, Smart-суспільство, в разі їх застосування для характеристики соціально-економічних явищ та процесів. Висловлена пропозиція про необхідність набуття практичних знань зі статистики усіма особами, діяльність яких пов’язана з потребою формулювання висновків за результатами спостережень за об’єктами та явищами й розроблення заходів з метою їх подальших змін. При цьому, складаючи прогнози соціально-економічних явищ і процесів, обов’язково слід ураховувати основну закономірність розвитку – циклічність. Зважаючи на засади статистики, узагальнено рекомендації щодо формування статистичної інформації, використання яких сприятиме підвищенню ефективності процесу утворення такої інформації, що, своєю чергою, стане вагомим чинником прискореного розвитку сучасного інформатизованого суспільства.
Завантаження
Посилання
Isaacson, V. (2019). Einshtein. Zhyttia i vsesvit heniia [Einstein. Life and the universe of genius]. Kyiv: Nash format [in Ukrainian].
Bloch, A. (2014). Polnoe sobranye zakonov Merfy [The Complete Murphy’s Law: A Definitive Collection]. Moscow: Popurri [in Russian].
Bunge, M. (1962). Prichinnost. Mesto printsypa prichinnosti v sovremennoi nauke [Causality: The place of the causal principle in modern science]. Moscow: Foreign Literature Publishing House [in Russian].
Heisenberg, V. (1987). Shahi za horizont [Steps beyond the horizon]. Moscow: Progress [in Russian].
Gerasimenko, S. S., Gerasimenko, V. S., & Chuprina, O. M. (2016). Pidvyshchennia yakosti upravlinskoi informatsii: statystychnyi aspekt [Improving the quality of management information: a statistical aspect]. Prykladna statystyka: problemy teorii ta praktyky – Applied statistics: problems of theory and practice, 18–19, 17–23 [in Ukrainian].
Gerasimenko, S. S., & Gerasimenko, V. S. (2014). Statystyka yakosti vyshchoi osvity v Ukraini: do postanovky problemy [Statistics of Higher Education Quality in Ukraine: Introduction to the Problem]. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, 3, 26–30 [in Ukrainian].
Gerasimenko, S. S., & Chuprina, O. A. (2009). Statystyka dlia nestatystykiv: navchannya bez strakhu [Statistics for Non-Statisticians: Studies without Fear]. Statystyka Ukrainy – Statistics of Ukraine, 4, 4–7 [in Ukrainian].
De Broglie, L. (1965). Revoliutsiia v fizike. Novaia fizika i kvanty [The revolution in physics: A non-mathematical survey of quanta]. (2nd ed.). Moscow: Atomizdat [in Russian].
Gini, K. (1973). Lohika v statistike [Logic in statistics]. Moscow: Statistica [in Russian].
Karmanov, M. V., & Klochkova, E. N. (2018). Statisticheskaia hramotnost kak vazhnaia sostavliaiushchaia podhotovki kadrov dlia tsifrovoi ekonomiki [Statistical Literacy as an Important Component of Personnel Training for the Digital Economy]. Voprosy statistiki – Statistics issues, 25 (10), 78–83 [in Russian].
Leibniz, G. V. (2018). Monadolohiia [Monadology]. Moscow: Ripol Klassic [in Russian].
Modelski, J., & Thompson, T. (1992). Volny Kondratieva, razvitie mirovoi ekonomiki i mezhdunarodnaia politika [Kondratyev waves, the development of the world economy and international politics]. Voprosy ekonomiky – Economic Issues, 10, 49–57 [in Russian].
Stalin, I. V. (1997). Ekonomicheskie problemy sotsializma v SSSR [Economic problems of socialism in the USSR]. Works. T. 16. Moscow: Pisatel [in Russian].
Feynman, R. (2016). Kharakter fizicheskikh zakonov [The Character of Physical Law]. Moscow: AST, Neoclassic [in Russian].
Schrödinger, E. (2013). Moi vzhliad na mir [My view of the world]. Moscow: Librokon [in Russian].
Schumpeter, J. A. (1982). Teoriia ekonomicheskoho razvitiia: issledovanie predprinimatelskoi pribyli, kapitala, kredita, protsenta i tsikla koniunktury [The Theory of Economic Development: An Inquiry Into Profits, Capital, Credit, Interest, and the Business Cycle]. Moscow: Progress [in Russian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.



