Статистична оцінка впливу інноваційності продукції на зайнятість і заробітну плату в українській промисловості

Анотація

Інноваційна активність промислових підприємств є однією з найвагоміших передумов соціально-економічного розвитку країни. Інновації сприяють зростанню продуктивності праці, доданої вартості та прибутку, а в підсумку – підвищенню рівня заробітної плати, а також технологічності й конкурентоспроможність продукції. Відповідно, дослідження закономірностей впливу інноваційності продукції (вираженої показником “частка інноваційної продукції в обсязі реалізованої промислової продукції”) на зайнятість і оплату праці у промисловому секторі економіки мають вагоме наукове і прикладне значення. Метою статті є статистична оцінка взаємозв’язків між інноваційністю продукції і зайнятістю, а також між інноваційністю продукції та зарплатою у промисловості України. Аналітично підтверджено суттєве зниження рівня інноваційності продукції і зайнятості в українській промисловості упродовж останніх десятиліть. З допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу емпірично доведено наявність щільного прямого зв’язку між інноваційністю продукції і часткою промисловості у структурі зайнятості в українській економіці. Побудовано регресійну модель, за допомогою якої можна визначати, як зміниться зайнятість в українській промисловості при зміні інноваційності продукції на 1 в. п. Методом Альмона побудовано дистрибутивно-лагову модель (із лагом у три роки), яка відображає високу пряму залежність індексу середньомісячної заробітної плати штатного працівника української промисловості від зростання індексу інноваційності продукції. На підставі доведених закономірностей розроблено й апробовано на рівні України детерміновану економіко-математичну модель оптимізації технологічної структури реалізованої промислової продукції та інноваційної продукції у розрізі виробництв переробної промисловості, за якою виконано розрахунки методом лінійного програмування. Критерієм оптимізації є підвищення інноваційності продукції. Результати моделювання формують науковий базис для стратегічного макроекономічного планування та прогнозування соціально-економічного розвитку, оскільки дозволяють обирати такий цільовий функціонал оптимізації, за якого заробітна плата у переробній промисловості України досягне бажаного значення.