Статистичне моделювання для прогнозування обсягу операційного втручання при раку грудної залози
DOI:
https://doi.org/10.31767/su.2(85)2019.02.05Ключові слова:
коефіцієнт ураження грудної залози, оптимальне хірургічне втручання, рак грудної залози, органозберігаюча операція, мастектомія, двовимірна мамографія.Анотація
Підхід, розглянутий у роботі, орієнтований насамперед на те, щоб мати можливість на етапі діагностики визначитися з обсягами оперативного втручання. Це особливо важливо, коли розглядається захворювання жінок на рак грудної залози, оскільки мова йде не тільки про успішність боротьби з захворюванням і подоланням цього недугу, а й про збереження якості життя жінки після лікування. У цьому контексти успішність лікування слід розглядати з двох боків. З одного – це онкологічна ефективність самого лікування, а з іншого – якість життя, яка забезпечує це лікування в подальшому. Проведення онкопластичної або реконструктивної операції грудної залози забезпечує належну якість життя пацієнта. А різні обсяги оперативного втручання передбачають і різну підготовку до онкопластики та реконструкції залежно від того, яка буде виконана операція: мастектомія чи органозберігаюча операція.
У дослідженні за даними мамографії 74 пацієнтів і операцій, які їм були проведені, здійснено спробу визначитися з тим, які з мамографічних ознак є визначальними. Крім того, розроблений спеціальний коефіцієнт, який є кількісною характеристикою і узгоджений зі стадією захворювання, а отже, він є свого роду індикатором, що допоможе на етапі діагностики визначитися з обсягами операційного втручання, а відповідно, і з варіантами реконструкції.
Традиційно вважається, що якщо обсяг тканин, які підлягають видаленню, не перевищує 25% від обсягу грудної залози, то проводиться хірургія зі збереженням залози, і навпаки, якщо перевищує 25%, тоді слід виконувати мастектомію. Проте нашими результатами було доведено, що цей критерій не є надійним для визначення типу операції. Отже, встановлення точного відсотка при плануванні обсягів оперативного втручання не є виправданим.
Розроблений коефіцієнт абсолютно узгоджений зі стадією захворювання. Крім того, створено базу для розроблення статистичної моделі, що враховує біологію пухлини і характеристики пацієнта. Застосування такої моделі не тільки забезпечує хірургів інформацією в реальному часі, а й уможливлює прогнозування обсягів оптимального хірургічного втручання при раку грудної залози.
Наступним кроком передбачається розробка моделі, яка надасть можливість, використовуючи дані мамографічного обстеження і значення коефіцієнта ураження грудної залози як коваріати, достатньо ефективно визначати потенційні обсяги оперативного втручання, завчасно планувати одномоментні реконструктивні заходи. Це дозволить не тільки підвищити онкологічну ефективність лікування хворих на рак грудної залози, а й забезпечить належну якість їх життя після проведення лікування, що, своєю чергою, знизить ризики виникнення рецидивів і підвищить виживаність жінок, хворих на рак грудної залози.
Завантаження
Посилання
Ferlay, J., Shin, H. R., Bray, F., Forman, D., Mathers, C., & Parkin, D. M. (2010). Estimates of worldwide burden of cancer in 2008. GLOBOCAN 2008. International Journal of Cancer, 127, 2893–2917.
Thompson, A. M., & Moulder-Thompson, S. L. (2012). Neoadjuvant treatment of breast cancer. Annals of Oncology, 23, x231–x236.
Lipkus, I. M., Peters, E., Kimmick, G., Liotcheva, V., & Marcom, P. (2010). Breast cancer patients’ treatment expectations after exposure to the decision aid program adjuvant online: the influence of numeracy. Medical Decision Making, 30, 464–473.
Singletary, S. E. (2002). Surgical margins in patients with early-stage breast cancer treated with breast conservation therapy. The American Journal of Surgery, 184, 383–393.
Morrow, M., Harris, J. R., & Schnitt, J. S. (2012). Surgical Margins in Lumpectomy for Breast Cancer – Bigger Is Not Better. The New England Journal of Medicine, 367(1), 79–82.
Morrow, M., White, J., Moughan, J., Owen, J., Pajack, T., Sylvester, J. et al. (2001). Factors predicting the use of breast-conserving therapy in stage I and II breast carcinoma. Journal of Clinical Oncology, 19(8), 2254–2262.
Fleissig, A., Fallowfield, L. J., Langridge, C. I., Johnson, L., Newcombe, R. G., Dixon, J. M., et al. (2006). Post-operative arm morbidity and quality of life. Results of the ALMANAC randomised trial comparing sentinel node biopsy with standard axillary treatment in the management of patients with early breast cancer. Breast Cancer Research and Treatment, 95, 279–293.
Gregory, E. E., Turnbull, A. K., Arthur, L. M., Thomas, J., Dodds, C., & Dixon, J. M. (2017). Margin width and local recurrence after breast conserving surgery for ductal carcinoma in situ. European Journal of Surgical Oncology, 43, 2029–2035.
Chiappa, C., Rovera, F., Corben, D. A., Fachinetti, A., Berardinis, V. D., Marchionini, V., et al. (2013). Surgical margins in breast conservation. International Journal of Surgery, 11 (S1), S69–S72.
Dunst, J., & Dellas, K. (2011). Margins! Margins. Margins? How Important Is Margin Status in Breast-Preserving Therapy? Breast Care, 6, 359–362.
Azu, M., Abrahamse, P., Katz, S.J., Jagsi, R., & Morrow, M. (2010). What is an Adequate Margin for Breast-Conserving Surgery? Surgeon Attitudes and Correlates. Annals of Surgical Oncology, 17 (2), 558–563.
Blair, S.L., Thompson, K., Rococco, J., Malcarne, V., Beitsch, P.D., & Ollila, D.W. (2009). Attaining Negative Margins in Breast-Conservation Operations: Is There a Consensus among Breast Surgeons? Journal of American College of Surgeons, 209 (5), 608–613.
Coates, P. J., Appleyard, M. V., Murray, K., Ackland, C., Gardner, J., Brown, D. C., et al. (2010). Differential contextual responses of normal human breast epithelium to ionizing radiation in a mouse xenograft model. Cancer Research, 70, 9808–9815.
Vicini, F. A., Eberlein, T. J., Connolly, J. L., Recht, A., Abner A., Schnitt, S. J., et al. (1991). The optimal extent of resection for patients with stages I or II breast cancer treated with conservative surgery and radiotherapy. Annals of Surgery, 214, 200-204.
Jacobs, L. (2008). Positive margins: the challenge continues for breast surgeons. Annals of Surgical Oncology, 15, 1271–1272.
Schwartz, G. F., Veronesi, U., Clough, K. B., Dixon, J. M., Fentiman, I. S., Heywang-Köbrunner S. H., et al. (2006). Consensus conference on breast conservation. Journal of the American College of Surgeons, 203, 198–207.
Pleijhuis, R. G., Graafland, M., Vries, J. D., Bart, J., Jong, J. S. D., & van Dam, G. M. (2009). Obtaining Adequate Surgical Margins in Breast-Conserving Therapy for Patients with Early-Stage Breast Cancer: Current Modalities and Future Directions. Annals of Surgical Oncology, 16, 2717–2730.
Tabar, L., Vitak, B., Chen, T. H.-H., Yen, A. M-F., Cohen, A., Tot, T., et al. (2011). Swedish two-county trial: impact of mammographic screening on breast cancer mortality during 3 decades. Radiology, 260(3), 658–663.
Screening IUPoBC. (2012). The benefits and harms of breast cancer screening: an independent review. Lancet, 380(9855), 1778–1786.
Meeting, F. (1996). Breast‐cancer screening with mammography in women aged 40–49 years. International Journal of Cancer, 68(6), 693–699.
Duffy, S., Tabar, L., Olsen, A., Vitak, B., Allgood, P., Chen, T. H.-H., et al. (2010). Cancer mortality in the 50–69 year age group before and after screening. Journal of Medical Screening, 17(3), 159–160.
Jensena, A., Ewertz, M., Cold, S., Storm, H., & Overgaard, J. (2003). Time trends and regional differences in registration, stage distribution, surgical management and survival of breast cancer in Denmark. European Journal of Cancer, 39 (12), 1783–1793.
Chen, T. H.-H., Jonsson, S. H, & Lenner, P. (2007). Effect of mammographic service screening on stage at presentation of breast cancers in Sweden. Cancer, 109(11), 2205–2212.
